Фуллерени і наноструктури ВСВР

У 1985 році американські учені під керівництвом Р.Смоллі в спектрах пари вуглецю виявили чіткі списи, відповідні кластерам (скупченням), що складаються з 60 атомів вуглецю. Подальші дослідження показали, що ці кластери насправді є особливими молекулами, які були названі фуллеренами на честь американського архітектора Річарда Фуллера, що вперше побудував геодезичний купол, що складається з шести- і п'ятикутників.
Відкриття нової форми вуглецю було удостоєне Нобелівської премії, а дивовижні хімічні і фізичні властивості фуллеренів викликали не стихаючий і по сьогоднішній день «фуллереновий бум».
В процесі вивчення властивостей фуллеренів були відкриті вуглецеві наноструктури, після шести років після відкриття фуллеренів японський учений Іджіма, досліджуючи осідання, що утворюються на катоді при випаровуванні вуглецю в електричній дузі, виявив нові вуглецеві каркасні форми — нанотрубки. Відкриття було настільки значущим, що Іджіма до цих пір залишається одним з найбільш цитованих фахівців в області фізики матеріалів. Саме це відкриття дало старт до вивчення наномиру.
До цих пір нанотрубки отримували так само, як їх отримав Іджіма: конденсація пари вуглецю при дуговому або лазерному випаровуванні у присутності каталізатора призводить до утворення каркасних вуглецевих структур, згорнутих в один або декілька вуглецевих шарів.
Нанотрубки, отримані цим або іншими відомими методами, коштують від $300 до $1000 за 1 грам. Володіючи унікальними електричними, хімічними і механічними властивостями, нанотрубки створили цілі напрями в матеріалознавстві, наноелектроніці, прикладній хімії:
- Нанотрубка в 50-100 тисяч разів тонша за людську волосину.
- Розрахунки показують, що канат з нанотрубок, протягнутий від Землі до Місяця, міг би забезпечити надійні характеристики для того, щоб його використовувати як кабель пасажирського ліфта.
- Кабель від Землі до Місяця з одиночної нанотрубки можна намотати на макове зернятко!
Проте при вищезгаданій вартості нанотрубок, можливість, скажімо, виробництва бронежілетів вагою в десяток грам, здається безперспективною. Саме тому таке значення має описаний вище принципово новий спосіб виробництва нановуглецевих структур, розроблений В.І.Петріком. Тільки цей спосіб на сьогоднішній день по цінових і кількісних характеристиках є промисловим.